Як не потрапити в халепу з новими правилами Шенгену: поради дипломата.

Порушником правил в’їзду в Шенгенську зону можна стати без наміру, просто через незнання. Наслідки можуть бути доволі неприємними: прикордонники мають повне право заборонити в’їзд.

Про те, якими насправді є правила Шенгену, розповіла тимчасово виконуюча обов’язки Представника України при ЄС Любов Непоп. Тим, хто часто подорожує в ЄС, слід знати ці норми.

ТЕРМІНИ ПЕРЕБУВАННЯ
Правила обчислення терміну перебування два роки тому були скориговані. 26 червня 2013 р. були внесені зміни до Конвенції про застосування Шенгенської угоди, Кодексу Шенгенських кордонів і Візового кодексу ЄС і з 18 жовтня 2013 р. ЄС використовує новий спосіб обчислення кількості днів для тих, хто має Шенгенські візи.

Стандартна формула, на перший погляд, залишилася незмінною – перебувати в країнах Шенгену можна не більше 90 днів протягом 180-денного періоду. Але на практиці цей період починає обчислюватися не з дня отримання останньої візи, а раніше.

Попередні поїздки в Шенгенську зону за іншими візами теж беруться до уваги. При виїзді з Шенгенської зони, на кордоні, вивчаються ваші подорожі за останні 180 днів.

“Тобто, якщо ви виїжджаєте з Шенгену (будь-яким шляхом – повертаєтеся з Польщі в Україну або ж відлітаєте з Амстердама в США), наприклад, 31 серпня, то в розрахунок приймаються всі ваші поїздки, починаючи з 4 березня. Протягом цього періоду сумарна кількість днів, проведених в Шенгенській зоні, не повинна перевищувати 90 днів. І навіть якщо за минулі півроку у вас було кілька віз, нехай навіть виданих різними країнами Шенгену (і не тільки мультивізи, але також одноразові), вони також беруться в розрахунок”, – зазначає Любов Непоп.

До Шенгену входять не всі країни ЄС (!). Тому перебування в Болгарії, Великобританії, Хорватії, Ірландії, Румунії та на Кіпрі (не входять до Шенгенської зони, але є членами ЄС) не береться до уваги при розрахунку. Зате враховується перебування в Ісландії, Ліхтенштейні, Норвегії та Швейцарії (не є членами ЄС, але входять до Шенгенської зони).

ВІДБИТКИ ПАЛЬЦІВ
Зняття відбитків пальців регулюється відповідно до вимог Візової інформаційної системи ЄС (БІС). Ця система почала функціонувати в Україні та інших країнах Східного партнерства з 23 червня 2015 року. З цього часу при подачі заявки на отримання Шенгенської візи українці повинні надавати біометричні дані, у тому числі відбитки пальців.

“Така процедура необхідна тільки при першій подачі заявки на отримання Шенгенської візи. У наступні п’ять років (59 місяців), коли ви будете звертатися за новими шенгенськими візами, додатково здавати відбитки не вимагається”, – говорить Непоп.

У разі отримання національної візи країн-членів ЄС вимога про надання таких даних регулюється виключно законодавством відповідних держав.

Відбитки, здані для національної візи, не можуть вноситися в базу даних БІС. Це означає, що при подачі заявки на отримання Шенгенської візи доведеться знову пройти процедуру зняття біометричних даних.

У випадку, якщо права іноземця були порушені консульствами Шенгенських країн, він може розраховувати на підтримку МЗС. “Про такі випадки, що траплялися при оформленні або використанні Шенгенських віз (якщо громадянин повідомив про них до Департаменту консульської служби МЗС), Представництво України при Євросоюзі регулярно повідомляє Єврокомісію. А Брюссель, у свою чергу, перевіряє, чи дійсно було порушення, і за результатами проводить відповідну роботу з державами-членами”, – пояснює Непоп.

Ваш коментар буде першим

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.